Словник синонімів української мови. 2014.
непомітний — прикметник … Орфографічний словник української мови
непомітний — а, е. 1) Якого важко, неможливо помітити; погано видимий. || Який не впадає у вічі. 2) Який нічим не вирізняється з поміж інших; непоказний, непримітний … Український тлумачний словник
непомітний — [неипоум’і/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
непомітність — ності, ж. Абстр. ім. до непомітний … Український тлумачний словник
непомітно — Присл. до непомітний 1). || у знач. присудк. сл. Не можна помітити … Український тлумачний словник
незапримітний — а, е, діал. Непомітний … Український тлумачний словник
несуєтний — а, е. 1) Позбавлений квапливості, суєти. 2) Який відрізняється спокоєм, урівноваженістю, здоровим глуздом. 3) Непомітний, скромний, стриманий … Український тлумачний словник
непоказний — (який нічим не вирізняється серед инших, не приваблює своїм виглядом), непомітний, непримітний, малопомітний, безбарвний, незавидний, невидний, невидатний; миршавий (про людину); непривабливий, непривабний, непринадний, непрезентабельний (який не … Словник синонімів української мови
незримий — а, е. Якого не можна побачити, неприступний для зору при певних умовах, у певний момент; невидимий. || у знач. ім. незри/ме, мого, с. Те, чого не можна побачити, що неприступне для зору. || Зовні непомітний, але дія, вплив і т. ін. якого… … Український тлумачний словник
скрадливий — а, е. 1) Який пестощами, догоджанням здатний, уміє увійти в довір я; улесливий. || Власт. такій людині (про голос, характер і т. ін.). || Розрахований на те, щоб викликати прихильність, довір я до себе. 2) Ледве чутний; з намаганням бути тихим,… … Український тлумачний словник
